Як починається музика

Організація гастрольних турів самих що ні на є зірок свого покоління: БГ і "Акваріума", Кинчева й "Аліси", Макаревича й "Машини часу", Бутусова й "Наутилуса Помпилиуса", Олександра Градского... Робив свою долю-н-ролльную газету "Кайф" з гарною поліграфічною базою й спеціальної " Кайф-Поштою" для доставки її в тисячі (такий був попит!) міст і селищ. І навіть вів на архангельському телебаченні власну передачу "Зірки в провінції".

Загалом, було всі, щоб не зауважувати, як миготить за віконцем життя. І раптом все це разом валить так ще й за власним бажанням: відміняються гастролі, свертывается газета, закривається " Кайф-Пошта". На Старо-Невському, у пітерської коммуналке, знімається більш ніж спартанське житло, на останні гроші купується старий диктофон, не скільки коробок касет, мільйон батарейок, і наступні три роки автор живе так, що навіть ніколи тремтливо улюблений Питер перетворився в особисту радіоактивну зону, в епіцентрі якої потужний реактор з абревіатурою "ДДТ".

Музика ДДТ

ЛЕМЕНТ
Навтуха й Амударис жили в мальовничої башкирської сільцю Муртазино, що в шістдесяти кілометрах від Уфи. Амударис був людиною досить релігійним, мав, по переказі, родичів, багате видання Корана й постраждав за свої релігійні переконання. У родині вважають, що саме вірність мусульманству послужила приводом його арешту у скорботно відомі тридцяті роки. Більше Амудариса ні в Муртазино, ні будь-де ще ніхто не бачив. Багато хто, кого забрали разом з їм, потім повернулися. Мабуть, занадто гір
дим і безкомпромісним виявився характер чоловіка Навтухи. Та й сама Навтуха ловчить і вивертатися не вміла. Вони були простий селянської татарської родиною: багато дітей, багато хазяйських турбот, але при цьому - гостинний будинок з геранню на віконцях і більшим столом у світлиці, з онуками за цим столом, з "дерев'яною ложкою по чолу пустунові від діда". Але щось уже вислизало, валило в, здавалося, непорушних вікових ісламських традиціях татарської родини. Молодший син Амудариса й Навтухи Нухтазий, замість того щоб від зорі до зорі вкалы
[...]
Початок
у кінець [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187]